Капітальний та поточний ремонт доріг у тому числі із застосуванням ЩМА

Застосування щебенево-мастичного асфальтобетону є найпрогресивнішим методом відновлення асфальтобетонного покриття. Тим самим досягається суттєве зниження деформацій келейності покриття. Цей матеріал був розроблений у 60-х роках у Німеччині і в даний час знайшов широке застосування у багатьох країнах при влаштуванні верхніх шарів дорожніх покриттів. Зарубіжні стандарти передбачають понад 10 марок гарячих сумішей ЩМА – залежно від максимальної крупності застосовуваного щебеню. У Росії за розробленими у ФГУП «Союздорнії» технічними умовами (ТУ-5718.030.01393697-99) регламентовані суміші ЩМА-10, ЩМА-15 та ЩМА-20, які готуються на основі щебеню крупністю до 10, 15 та 20 мм. Дані суміші призначені для влаштування верхніх шарів покриття товщиною від 3 до 6 см.

Специфікою суміші ЩМА є, зокрема, більш висока, порівняно зі звичайними сумішами асфальтобетонними, температура приготування. Це пов’язано з температурною чутливістю суміші та з тим, що ЩМА укладається в основному тонкими шарами, схильними до швидкого охолодження.

Проблемою традиційних гарячих асфальтобетонних сумішей є схильність до сегрегації на всіх технологічних переділах. У зв’язку з цим слід зазначити, що суміші ЩМА не мали ознак сегрегації в процесі приготування, зберігання, транспортування та укладання.

Транспортування сумішей ЩМА до місця укладання здійснюється великовантажними автосамоскидами, обладнаними тентами для запобігання охолодженню сумішей. Термоізоляції суміші надається важливого значення, так як її температура в момент вивантаження в бункер асфальтоукладача повинна бути не нижче 150°С.

Підготовчі роботи перед укладанням верхнього шару покриття складаються із звичайного набору операцій: вирівнювання, очищення та підгрунтування поверхні нижчого шару. Особлива увага приділяється забезпеченню зчеплення між шарами. У зв’язку з підвищеним вмістом бітуму в ЩМА перевитрата бітуму в сполучному шарі неприпустима. Бітумна емульсія наноситься на підготовлену поверхню нижнього шару покриття автогудронатором із нормою витрати 0,2-0,3 л/м2. При нанесенні емульсії на відфрезеровану поверхню норма її збільшувалася в 1,5 рази.

Технологія укладання та ущільнення сумішей із щебеневомастичного асфальтобетону виконується стандартним обладнанням – асфальтоукладальниками та котками, але разом з тим має свої специфічні особливості. Укладання верхнього шару покриття із ЩМА на автодорозі здійснюється відразу на всю ширину (13,6 м)

Попереднє ущільнення здійснюється лише брусом, що трамбує, з частотою 800-1000 ударів/хв і ходом бруса 4 мм. Робочий орган асфальтоукладача встановлюється вище за проектну позначку поверхні покриття з урахуванням припуску на ущільнення, що становить 5-10 % від товщини шару. У процесі укладання за асфальтоукладачем, оснащеним більш важким та довгим робочим органом високого ущільнення, спостерігаються випадки видавлювання надлишкового в’яжучого на поверхню покриття. Ця особливість має бути врахована при виборі ущільнюючого робочого органу та режимів його роботи під час укладання ЩМА.

Після проходу асфальтоукладача поверхня покриття має необхідну фактуру з рівномірно розподіленим кам’яним матеріалом без раковин, тріщин, розривів суцільності та інших дефектів.

Специфіка щебенево-мастичного асфальтобетону – відсутність сухого контакту між окремими частинками кам’яного матеріалу, що зумовлює технологію ущільнення, при недотриманні якої можливе руйнування загальної структури шару покриття. У зв’язку з цим ущільнення ЩМА здійснюється гладковальцевими котками масою 9-11 т у статичному режимі.

Щоб уникнути роздавлювання великих зерен кам’яного матеріалу, використання вібрації на катках неприпустимо. Також через високий вміст в’яжучого для ущільнення покриття із ЩМА не можна використовувати ковзанки на пневмошинах. Ущільнення верхнього шару ЩМА товщиною 5 см проводиться загоном з 6 котків – по два кожним асфальтоукладачем. Кожна з ковзанок здійснює по шість проходів по одному сліду на швидкості 5-6 км/год. Враховуючи прискорене остигання шару ЩМА, ущільнення здійснюються при найбільшій температурі суміші, при максимально можливому в процесі укочування наближенні катків до асфальтоукладачів короткими захватками по 50-60 м. У зв’язку з тим, що суміші ЩМА більш липкі, ніж звичайні суміші з щільного 9128-97 необхідно забезпечити хороше зрошення вальців катків водою. В окремих випадках, коли поверхня вальця змочується неповністю, відмічено налипання суміші. При цьому на поверхні покриття, що укладається, з’являються дефекти у вигляді виривів щебеню.