Технологія укладання асфальту

Сам процес починається з розмітки чи розбиття території.

Почнуться роботи з укладання асфальту тільки після того, як буде визначено, де лежатиме асфальт, а де стояти бордюри. Також вирішують, де встановити збір та стік дощової води. Потрібно визначити, який склад асфальтобетонного покриття.

Залежно від того, як експлуатуватимуть його, підбирають товщину щебеневої основи та кількість асфальтних шарів.

Якщо асфальт кладуть на пішохідні доріжки, паркування, дворові території чи тротуари, де великого навантаження не очікують, лише пішохідну та іноді легку транспортну, то основа товщиною 10-15 сантиметрів підійде.

Також тут буде доречний 4-5-сантиметровий шар асфальту.

Для систематичного транспортного руху і навіть для навантаження від руху важких вантажівок повинні використовувати щебеневу основу 25-30 сантиметрів і 2-3 шари асфальту.

Ще технологія укладання асфальту має на увазі і те, що треба на етапі укладання основи забезпечити скоси для стоку води з боків.

До укладання асфальту встановлюють і бордюри, якщо вони передбачені.

Роблять інші підготовчі роботи, такі як підняття люків, ремонт готової або проведення нової каналізації.

Якщо інтенсивний рух і сильне навантаження на дорогу, асфальт кладуть у шари, при цьому використовують різну зернистість. На низ, як перший шар, кладеться асфальтобетон великої зернистості, нагору – дрібнозернистий.

Щоб зробити майбутнє покриття надійнішим, кладуть ще й поверхневий третій шар. Зчеплення шарів між собою – важливий момент у пошаровому укладанні асфальту. Вони не поєднаються так просто. Кожен попередній шар перед тим, як покласти новий, поливають бітумом.