Про УМВС Керівництво Нормативна база Міськрайоргани Дільничні інспектори Форум Контакти

   ПРЕС-РЕЛІЗИ
   РЕЗОНАНСНІ
  ЗЛОЧИНИ
   ОФІЦІЙНІ
  ПОВІДОМЛЕННЯ
   ІМІДЖ
   ВІДЕОАРХІВ
   ФОТОАРХІВ
   ДОСТУП ДО
  ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
   ГРОМАДСЬКА
  РАДА
   РОЗШУК

Історія створення перших підрозділів міліції на Хмельниччині



Історія — річ дивовижна. Вона існує незалежно від нас, і твориться незважаючи на те, чи докладаємо ми зусиль для її створення. В історії є факти загальновідомі, маловідомі, а є й зовсім невідомі моменти, так звані «білі плями».


До певного часу однією з таких «білих плям» була й історія створення та розвитку міліції України.
Щільна завіса таємності над цією правоохоронною структурою довгий час не дозволяла нам дізнатися, де ж знаходяться витоки української, і, зокрема, нашої подільської міліції. Але, як відомо, історія не терпить порожнечі та «білих плям», тому рано чи пізно вони заповнюються реальними життєвими фактами. Позбутися невідомості щодо обставин створення та етапів розвитку міліції стало можливим лише із здобуттям Україною незалежності. А до цього часу всі матеріали, які могли б пролити світло на питання, які нас найбільше цікавлять, з грифом «цілком таємно» були надійно сховані в радянських спецсховищах і не доступні широкому колу дослідників.

Документи й матеріали з закритих радянських архівів дали можливість по-новому поглянути, на міліцію як правоохоронну структуру та її діяльність, встановити певні дати і факти.

То як же і коли виникла наша подільська міліція?

Уривчасті архівні дані свідчать, що перші підрозділи міліції на території теперішньої Хмельницької області були створені ще за часів існування територіально-адміністративного поділу на губернії і повіти, зокрема вдалося встановити таку дату — 30 листопада 1920 року. Саме того дня було створено підрозділ міліції в Кам'янець-Подільському повіті, начальником якого був Астахов. В 1921 році було організовано Ново-Ушицьку повітову міліцію. До її особового складу входили 35 осіб командирського складу, 250 піших міліціонерів і 28 конних, 14 співробітників канцелярії. В тому ж таки 1921 році в Кам'янці-Подільському була школа курсів міліціонерів, начальником якої був призначений Храмов К.І. В той час на кожну тисячу населення приходився 1 міліціонер. 25 вересня1922 року був виданий наказ начальника міліції республік № 457 «О вежливом обращении с гражданами».

В архіві інформаційного центру УВС в Хмельницькій області зберігається доповідь про діяльність Кам'янець-Подільської окружної робітничо-селянської міліції впродовж 1923 року. Її зміст дає нам уявлення по результати роботи міліції тих часів. Зокрема, в доповіді зазначається, що тільки з 13 по 15 квітня в Купельському (нині Волочиському) районі працівниками міліції разом з співробітниками ДПУ затримано 18 бандитів, які займались пограбуваннями на шляхах. За цей же період в Смотрицькому районі було затримано 8 бандитів, в Китайгродському (нині Кам'нець-Подільському) районі в зв'язку з нападом на Маківський цукровий завод і звірячими вбивствами в с. Вихватівці затримано 12 бандитів.

Станом на 1 січня 1926 року Кам'янець-Подільська окружна міліція налічувала 273 співробітники, в якості засобу пересування використовувалися 30 коней. Очолював її начальник Ференс.

В будь-який час, чи то мирний, чи воєнний, співробітники міліції займали передові позиції. С перших днів Великої Вітчизняної війни разом з частинами Червоної Армії на захист Вітчизни стали і співробітники міліції. Активну участь в героїчній обороні Києва війни брали сформовані з особового складу працівників міліції в липні 1941 року 1-ий та 2-ий партизанські полки, під командуванням капітана Є.К.Чехова. До складу цих полків ввійшло 95 співробітників і нашої подільської міліції, 47 з них загинуло.

Як не прикро, але й сьогодні, в мирний час, працівники міліції гинуть, але уже від рук злочинців. Тільки за часів незалежності України під час виконання службових обов'язків загинуло 15 співробітники.

І досліджені архівні матеріали, і події сьогодення свідчать про те, що на всіх етапах свого розвитку міліція вела боротьбу зі злочинністю, сприяла зміцненню правопорядку в країні, боролася за зміцнення влади, закони якої виконувала і охороняла.

Ось декілька витягів з архівних документів.

   Об организации советской робоче-крестьянской милиции

Приказ Каменец-Подольского уездного военно-революционного комитета
30 ноября 1920 г.

1. Для поддержания революционного порядка и спокойствия граждан при отделе управления Каменецкого ревкома организуется советская робоче-крестьянская милиция.
2. Врид начальника городской и уездной милиции назначается тов. Астахов.

«Вісті» (Каменец-Подольский), №6, 30 декабря 1920 г.

Заступником начальника Кам'янець-Подільської повітової міліції став кавалер Ордену Червоного прапора Олександр Олексійович Абрамов, який за активну участь в ліквідації відомої банди Шевченко був нагороджений срібною зброєю. До її особового складу входили 35 осіб командирського складу, 250 піших міліціонерів і 28 конних, 14 співробітників канцелярії. В 1921 році в Кам'янці-Подільському була створена школа курсів міліціонерів, начальником призначили Храмова К.І.

Станом на 1 січня 1926 року Кам'янець-Подільська окружна міліція уже налічувала 273 співробітники, в якості засобу пересування використовувалися 30 коней. Очолював її на той час начальник Ференс.

В 1920 році також організували і Ново-Ушицьку повітову міліцію, начальником якої став Гребяньков. Її особовий склад складався з 35 командирів, 7 адміністративних працівників, 14 працівників канцелярії, 280 піших міліціонерів та 28 конних. На той час до Новоушицького повіту, який обслуговувала міліція, входило 6 районів.

Из протокола съезда председателей и секретарей волостных и местечковых ревкомов и заведующих земельными отделами Новоушицкого уезда
1-2 августа 1920 года
(Извлечение)

По докладам с мест первым выступает представитель Грушецкого волревкома. Из доклада выяснено: ревком организован 20 июля. Взято на учёт всё имущество економий… Селяне желают, чтобы милиционеры назначались по их рекомендации…

Из доклада представителя Дунаевецкого волревкома выяснено: ревком организован 13 июля... Сделано распоряжение о сдаче всего оружия, а также о борьбе с бандитизмом… Милиция организована хорошо и население ею очень довольно…

Что же касается от других волревкомов: Жванчицкого, Замеховского, Калюсского, Китайгородского, Косиковецкого, Миньковецкого, Макаровского, Муровано-Куриловецкого, Осламовского, Рахновецкого, Солобковецкого, Стругского и Капустянского, то в них наблюдается та же самая картина…

…Отдел управления выполняет все распоряжения уездревкома… Принимаются меры к охране народного добра. Милицией население довольно. Отношение между ними благоприятное. Бандитизм пока не проявляется. Контрреволюционных выступлений нет…

В Солобковецкой волости сахарный завод с. Тарасовки, арендуемую землю которого разобрали крестьяне, требует от них половину урожая (жита, пшеницы, посеянных крестьянами)… милицией была задержана соль у спекулянтов, каковую волревком реквизировал и распределил между местными кооперативами. При задержании соли владельцами её была предложена милиционеру взятка в размере две тысячи четыреста руб., каковая была вместе с солью представлена милиционером в ревком; давший её заявил в ревкоме, что деньги эти им пожертвованы на Красный Крест…

Госархив Хмельницкой обл., ф.1010, оп.1, стр.175, л.1-3. Копия

Для організації міліції у Шепетівку в 1921 році був направлений Наум Іванович Точений — член Кронштадської Ради робітничих і селянських депутатів, який під час жовтневої революції брав участь в штурмі Зимового Палацу. Смотрицьку міліцію очолив Іван Іванович Трояновський.

Полонську волостну міліцію очолив начальник Ласман. Станом на 25 червня 1921 року її командирський склад налічував 17 співробітників (по штату передбачалось 18). З озброєння їм було виділено 2 револьвери, 5 патронів та одна шабля. Хоча піших міліціонерів по штату передбачалось 470, в наявності було лише 389. Для їхнього озброєння використовувалось 195 гвинтівок та 1029 патронів. Використовувались для певних ділянок роботи і кінні міліціонери, яких у Полонській міліції було 10.

Військовою міліцією Проскурівського повіту керував начальник Микола Іванов.

Зарплатня працівників міліції в перші роки її існування становила в середньому 45 рублів. За понаднормову роботу до окладу додавали ще 25%.

На перших етапах створення міліції стан з обмундируванням, спорядженням та озброєнням працівників був дуже складний. Співробітники міліції жили впроголодь, доношували останній одяг.

У пореволюційні роки загальним лихом став бандитизм. На той час на території губернії діяло 37 бандитських угруповань. Особливою жорстокістю відрізнялися банди, що діяли у Летичівському повіті, Женишківецькій волості.

В зв'язку з цим у лютому 1921 року питання про боротьбу з бандитизмом розглядалося на екстреному засіданні Подільського губревкому, а уже до кінця 1923 року більшість великих банд була ліквідована.

З архіву
Сводка ГПУ Летичевскому парткому 1922 г. о борьбе с бандитизмом

«… банда Гальчевского, Орла с присоединившимися к ней ещё тремя: Хмары, Голюка, Погиба количеством до 200 сабель находилась 26.08.22 года в 10.00 в лесу Новой Гуты…

Истребительный отряд тов. Щербакова в 13.30 настиг банду Гальчевского в Радовецких хуторах… принял бой и во время боя банда понесла большие потери. Банда пустилась в бегство. Банда преследуется по следам.

Уполномоченный контразедки Летичевского ГПУ. (фонд 1067, опись І, дело 66, лист 50)

О ликвидации банд
Из еженедельной сводки милиции и розыска № 10
5 марта 1925 г.
Каменецкий округ

18 февраля окрмилрозыском совместно с окружным отделением ГПУ выделена ударгруппа из 6 человек для ликвидации банд в Маковском, Минковецком, Дунаевецком и Смотричском районах, в каковых в последнее время участились случаи ограбления и убийств неизвестной бандой, численностью до 12 человек. В результате проделанной работы ударгруппа задержала бандитов в числе 16 человек, оказавшихся местными гражданами указанных районов.

ЦГАОР УССР, ф.1595, оп.1, д.74, л.330

У межах боротьби з дитячою бездоглядністю та з метою скорочення рівня злочинності серед неповнолітніх в 1922 році у Кам'янці-Подільському було відкрито два будинки-інтернати, які були на повному забезпеченні працівників подільської міліції. Вони по черзі віддавали свою тижневу пайку харчів дітям.

Активно у ті часи проводилась і робота по очистці міліцейських рядів від співробітників, які не відповідали займаним ними посадам. Про те, що такі були і тоді, свідчить стаття під назвою «Рьяные следователи» надрукована в газеті «Коммунист» (Харьков) № 232 від 12 жовтня 1923 року.

Рьяные следователи

Агенты Каменецкого угрозыска Поздняков и Борисов производили розыск по делу о краже. Подозрение агентов пало на сторожей, охранявших склады невдалеке от места, где была произведена кража. Обезоружив подозреваемых, Поздняков и Борисов приступили к допросу. Оба подозреваемые не сознавались. Тогда агенты прибегли к «усовершенствованному» способу добывания нужных показаний: сторожей избили револьверами, руками и ногами. Когда всё же сторожа продолжали отрицать своё участие в краже, Поздняков и Борисов вывели сторожей на улицу и инсценировали расстрел над ними. Намереваясь произвести на сторожей желательный эффект, оба стреляли в воздух.

Подольский губсуд приговорил Позднякова к 4 годам лишения свободы со строгой изоляцией, а Борисова к 5-ти годам.

Верховный суд оставил приговор в силе.


При використанні нашої інформації, посилання на ВЗГ УМВСУ в Хмельницькій області — обов`язкове!